Воїни 71-ї окремої єгерської бригади знищили підрозділ окупантів та зайняли їхню бойову позицію поблизу Бахмута на Донеччині.
Про це повідомили в телеграм-каналі Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Зазначається, що ворожа позиція розташована в районі Бахмута, який обороняють українські військові.
«Підрозділи 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України знищили російських окупантів та зайняли одну з бойових позицій в районі міста Бахмут», – йдеться в повідомленні.
Про бригаду
71-ша окрема єгерська бригада була створена одразу після початку широкомасштабного вторгнення РФ, що почалося 24 лютого 2022 року. Напис «IMMITIS» на емблемі бригади означає «безжальні». З’явившись як підрозділ Корпусу резерву, уже в квітні 2022 року підрозділи бригади вийшли з резерву та взяли участь бойових діях на Харківщині, а з червня 2022 року – і на Донбасі.
Підрозділи 71-ї бригади були помічені на початковому етапі наступальної операції на Харківщині в вересні 2022 року. Зокрема, 5-8 вересня бійці 71 бригади форсували Сіверській Донець і повели наступ на Балаклію з напрямку Гусарівки. У жовтні 2022 воїни отримали відзнаки командувача ДШВ ЗС України, в повідомленні згадується, що на той момент вони виконували бойові завдання у Донецькій області.
У кожній країні сховані невідомі історії великих винахідників, які своїм розумом і талантом прославили свою державу. Україна – не виключення. Щорічно наші вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому. Тому перед вами – 10 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.
Редакція ШоТам присвячує цю добірку Дня науки, який цьогоріч відзначається в Україні 18 травня.
Ігор Сікорський
Перший проєкт гвинтокрила був розроблений українцем Ігорем Сікорським.
Цей київський авіаконструктор, який емігрував до США, запатентував свій винахід у 1931 році. Випробування гелікоптера розпочалися у 1939 році, а вже через рік Сікорський підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення він отримав від армії США. Згодом Сікорський став власником потужного концерну. Його компанія, Sikorsky Aircraft, створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів.
Крім того, Ігор Сікорський є автором легендарного літака “Ілля Муромець”, а також Sikorsky S-29-A (США). Він також розробив перший в США літак-амфібію.
Марина Вʼязовська
Нещодавно світ був вражений досягненням молодої української вченої Марини В’язовської. Вона розв’язала одну з найскладніших математичних задач сучасності, над якою вчені билися протягом кількох століть.
Її прорив має величезне значення для покращення корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті та космічних дослідженнях.
Федір Піротський
Федір Аполлонович Піроцький, український вчений, винайшов трамвай, який сьогодні є звичним транспортом у більшості міст Європи. Народився в родині військових лікарів і нащадків козаків. Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію, після чого служив у Києві.
У 1874 році він розробив проєкт машини змінного струму та систему передачі електроенергії через залізний дріт на телеграфних ізоляторах. В 1875 році на ділянці Сестрорецької залізниці Піроцький запустив вагони на електричній тязі, проклавшипершу електрифіковану лінію. Через рік у Берліні з’явився перший трамвай за його схемою. Піроцький також розробив проєкт централізованої підземної електромережі та нові конструкції печей для різних потреб.
Ніна Мороженко
Сонце, найближча до нас зірка, приховує безліч цікавих загадок.
Українська астрономка і геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко присвятила своє життя вивченню його будови та процесів, які на ньому відбуваються. Її внесок неоціненний, адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людського життя. Вивчення Сонця дозволяє зрозуміти не лише майбутнє нашої цивілізації, а й те, що відбувається у космосі – на далеких зірках, до яких людство прагне дістатися.
Ніна Мороженко, авторка 56 наукових праць, першою у світі дослідила природу сонячних протуберанців, що дало старт численним науковим дослідженням геліофізиків з різних країн. Її робота проклала шлях до нових відкриттів у геліофізиці, впливаючи на глобальне розуміння Сонця і космосу.
Анатолій Малихін
Харківський вчений Анатолій Малихін розробив унікальний прилад “Біопромінь” для аналізу крові, присвятивши свою кар’єру його впровадженню в діагностику за новітніми методиками.
З 1972 року Малихін працює в Інституті неврології, психіатрії і наркології НАМН України, пройшовши шлях від нейрохірурга до завідувача нейрохірургічного відділення, яке очолював протягом 13 років.
З 1991 року він опублікував понад 100 наукових праць, монографій, методичних рекомендацій та отримав низку патентів. У період з 2000 по 2005 рік захистив кандидатську і докторську дисертації.
Аліна Романенко
Вона заснувала українську наукову школу онкопатології в уропатології та вперше розробила методи класифікації, ранньої діагностики і прогнозування передракових станів та ранніх форм раку сечостатевих органів.
Романенко запровадила в Україні сучасні методи діагностики нефрологічних захворювань і чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії. Вона також вивчила патогенез і терапевтичні підходи до лікування гострого гломерулонефриту та трансплантації донорської нирки.
Сергій Корольов
Відомий конструктор ракетно-космічної техніки, Сергій Корольов, став одним із ключових осіб, завдяки яким людство вийшло у космос. Незважаючи на складну долю та репресії, він зберіг свої напрацювання і з 1958 року очолив ракетну програму радянського союзу.
Під його керівництвом були здійснені революційні досягнення: запуск першої міжконтинентальної балістичної ракети, першого штучного супутника Землі, перший політ людини в космос і вихід людини у відкритий космос. На честь Корольова названо астероїд 1855 Корольов.
Валентина Радзимовська
Валентина Радзимовська, видатна професорка і докторка медичних і фізіологічних наук, відома як засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а також активна громадська діячка.
Репресії радянської влади в 1930-х роках не завадили їй стати авторкою понад 60 наукових праць у різних галузях медицини, включаючи біохімію, патофізіологію, педіатрію, психоневрологію, фізіологію та фтизіатрію. Попри труднощі, у 1945 році вона емігрувала з України, спочатку до Німеччини, а потім – до США. Величезний внесок Радзимовської у вивчення туберкульозу та його лікування у дітей відомий всьому світові.
Йосип Тимченко
На початку кінематографа стояв український механік Йосип Тимченко разом з фізиком Миколою Любимовим, які ще за два роки до відкриття братів Люм’єр розробили “равлик” – скачковий механізм, що став основою для кінескопа.
У 1893 році в Одесі вже показували фільми, зняті за допомогою кінескопа, випередивши тим самим Люм’єрів. Але Тимченкові не вдалося запатентувати свій пристрій. Його кінескоп досі зберігається в запасниках політехнічного музею в москві.
Тимченко також був автором автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, за які отримував нагороди на світових виставках. Він брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
Нана Войтенко
Нана Войтенко, професорка, докторка біологічних наук і нейробіологиня, керівниця відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України, присвятила більше 20 років дослідженню природи болю. Її робота спрямована на розуміння того, як виникає та поширюється біль в нервових системах людини.
Завдяки її роботі в лабораторії розроблено експериментальне лікування, спрямоване лише на клітини, що викликають больові синдроми. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку через лекції на різноманітних заходах, таких як “Дні науки”, TED-x Kyiv 2013, та організацію “Тижня знань про мозок”.
Керівниця військового відомства Lobby X, Ольга Бандрівська, повідомила в ефірі Українського радіо, що протягом півроку кількість доступних вакансій до усіх військових підрозділів значно зросла. На даний момент на їхньому сайті публікується понад 3300 актуальних вакансій до всіх видів військ.
Кого потребують найбільше
“Якщо говорити про попит серед кандидатів, то останні кілька тижнів дуже популярні розвідники. Дуже багато заявок…
Але, насправді, не всі проходять відбір на першому етапі. Якщо ж говорити про інші вакансії, то це оператори безпілотників різного типу. Вони залишаються в попиті вже досить довго”, — зазначила Ольга Бандрівська.
Зазначено, що попит на вакансії від військових підрозділів зріс серед категорій водіїв, ремонтників, майстрів, техніків, механіків, електриків — людей, які мають навички ремонту різноманітної техніки. Крім того, популярність вакансій у сфері медицини залишається високою.
За словами Ольги Бандрівської, основну частину аплікантів складають чоловіки віком 25-45 років, але також не рідкісні випадки, коли кандидатами є старші особи із військовим досвідом, які виражають бажання служити.
Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.
«Жінка на кораблі — до біди», «Прийшла шукати собі чоловіка». З такими стереотипами зіткнулась 19-річна курсантка Валентина. Дівчина взялась розвіювати міфи не тільки в стінах інституту, а й на міжнародних конференціях. Боротися із гендерними стереотипами дівчині допомогла Коаліція «Одещина 1325».
Про шлях юної курсантки — дивіться у новому випуску ШоТам!
Історія Валентини
19-річна курсантка ВМС розвінчує стереотипи, що жінки на кораблі – до біди. З мікрофоном у руках пояснює, що жінка може бути лідеркою у війську. А тепер ще й готується надавати психологічну підтримку військовим після полону.
Ще у дитинстві Валентина вирішила стати психологинею. А в юності захопилась військовою справою.
“Коли мені було 14, я остаточно вирішила, що хочу повʼязати своє життя з військово-морськими силами”, – розповідає дівчина.
Обʼєднання мрій
Тож коли прийшов час визначатись з професією, дівчина поєднала дві мрії. Валентина вступила в Інститут Військово-Морських Сил на психологічний напрямок. Вже в інституті Валя зіштовхнулась зі стереотипами щодо жінок. Їй говорили, що жінка не може займати керівні посади або прийшла шукати собі чоловіка. Розвінчувати міфи вирішила, обʼєднавшись із Благодійним Фондом ВМС України.
“Мене ще більш зацікавила психологія, і я захотіла співпрацювати з Благодійним Фондом [ВМС України] і досягати чогось більшого”, – відзначає вона.
Згодом Валентина стала членкинею Коаліції «Одещина 1325». З 2022 року Коаліція впроваджує регіональний план дій на Одещині.
Коаліція «Одещина 1325» займається питаннями просування прав та інтересів жінок в умовах воєнного часу, також максимально увага спрямована на протидію насильству та інші питання, які, на жаль, дуже поширені в умовах сьогодення.
Громадська діяльність
Валентина виступила на конфренеції «Жінки. Мир. Безпека». Конференція проводилась за підтримки Українського жіночого Фонду.
“Я висвітлювала гендерні стереотипи жінок, які є у ВМС, та те як ми з ними боремося у нашому інституті”, – розповідає дівчина.
Завдяки Коаліції Валентина впевнена у тому, чим вона займається. Дівчина готується стати офіцеркою з морально-психологічного забезпечення. А тепер ще й вчиться надавати підтримку військовим.
“Я сподіваюсь надавати психогічну допомогу військовослужбовцям після полону, після ПТСР і після травматичних синдромів”, – відзначає Васентина.
На своєму курсі Валентина – не одна дівчина. Разом з однокурсницями вони впевнені, що жінок у війську має ставати тільки більше.
Після закінчення війни наша робота як офіцерів морально-психологічного забезпечення тільки розпочнеться, і попереду в нас ще багато роботи.
